Читайлик

 
   Хлопчик і дзвіночки конвалій 
    Настала  довгоочікувана  весна. З-під землі з'явилася зелена стрілочка. Вона швидко розділилася на два листочки. Листочки стали широкими. А між ними з'явився маленький, тоненький паро­сток. Він піднявся, нахилився до одно­го листочка й одного чудового ранку розцвів білими Дзвіночками. Це були Дзвіночки Конвалій.
       Білі Дзвіночки Конвалій побачив маленький хлопчик. Його вразила кра­са квітів. Він не міг відірвати око од них. Хлопчик простягнув руку, щоб зірвати квіти, на що ті прошепотіли:
-  Хлопчику, для чого ти хочеш нас зірвати?
-  Ви мені подобаєтеся. Ви дуже красиві. - відповів хлопчик.
-  Добре, - сказали Дзвіночки Конвалій, тихо зітхнувши. - Зривай, але перед тим, як зірвати, скажи, які ми красиві.
       Хлопчик подивився на Дзвіночки Конвалій. Вони були прекрасні. Вони були схожі й на біту хмаринку, і на крило голуба, і ще на щось дивно красиве. Хлопчик усе це відчував, але сказати не зміг. Він стояв біля Дзвіночків Конвалій, зачарований їх красою. Стояв і мовчав.
- Ростіть, Дзвіночки, - тихо ви­мовив хлопчик.

                                     


  • Як ви думаєте, чому хлопчик зрештою не зірвав Конвалії?
  • Чому в людей часто виникає ба­жання зірвати і забрати із собою кра­сиві квіти або рослини?
  • Чи були у вашому житті моменти, коли вам хотілося зірвати якісь дуже красиві квіти, але ви стримували себе? Що ви відчували після цього?
  • Що змінилося в душі хлопчика, коли він уважно подивився на Кон­валії?