четвер, 29 вересня 2016 р.

Виховна година присвячена пам'яті трагедії "Бабиного Яру"


На північно-західній околиці столиці України між Кирилівською церквою і вулицею Олени Теліги знаходиться урочище Бабин Яр. Назва йде від далекого середньовіччя: у документальних джерелах згадується, що у 1401 році жінка-шинкарка («баба») продала землю Домініканському монастирю. З 15–17 століть дійшли й інші назви: Шальная баба, Чортова баба. Бабин Яр сумно відомий, як місце масових розстрілів під час Другої світової війни і окупації Києва фашистами. Нацисти знищували переважно євреїв: не тільки чоловіків, але жінок, дітей. Людей роздягали догола, підводили до ями і розстрілювали. Не всі вмирали від куль – деяких закопували живцем. Два роки тривали масові розстріли у Бабиному яру – до визволення Києва від окупантів. Тут вбивали і воїнів Радянської Армії. Полягло від рук фашистів і більше 600 воїнів та членів ОУН-УПА, серед них і відома українська поетеса Олена Теліга і її чоловік. За різними оцінками, всього у Бабиному Яру знищено від 70 до 200 тисяч чоловік. У 50-ті роки яр вирішили заповнити відходами виробництва і зробити парк. У яру спорудили дамбу і стали закачувати пульпу (рідкі відходи цементного виробництва). Однак 13 березня 1961 року сталася трагедія: дамба не витримала і пульпа затопила житловий масив Куренівка. За оцінками істориків, кількість жертв склала близько півтори тисячі. Кияни говорили, що Бабин Яр помстився.

Сьогодні тут встановлено кілька пам`ятників: розстріляним євреям – у вигляді менори; членів ОУН увічнили дерев`яним хрестом. Ще один хрест знаходиться на місці розстрілу священиків. Першим був встановлений пам`ятник радянським воїнам, офіцерам, військовополоненим, мирним громадянам та розстріляним фашистами. Тепер є монументи жертвам нацизму з символічним зображенням концтабору, пам`ятник розстріляним дітям. Увічнили і жертв пізнішої Куренівської трагедії.